Клуб "Діалоги"

Зустріч з Ігорем Козловським в Тернополі: Про релігію і не тільки. ..

Мали нагоду ( 07.03.19 ) зустрітися з Ігорем Козловським ( легендарним релігієзнавцем, фахівцем з історичних, релігійних та психофізичних систем , Президентом Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків і з недавнього часу нашим наставником ) . Спочатку на історичному факультеті говорили про особисту мужність пана Ігора, і звісно про перепитії в сучасному світі ( від релігії до політики ) та місце в них України. Оскільки хотілося б осмислити більше питань, виникла ідея запропонувати випити кави та прогулятися вечірнім Тернополем.

Враження від УКУ. Або мотивація, що змінює вектор дій.

23лютого - чудова дата для того, щоб здійснити дещо спонтанну , але дуже очікувану поїздку до Львова в Український Католицький Університет. Вражень маса, за що спасибі Роману Назаруку, який приділив свій суботній ранок плідній розмові про усе , що потрібно для того, щоб втілювати в життя проекти, зокрема релігієзнавчого характеру. "Можливості в наших руках " - ось
ключова фраза зустрічі.Володимир Владика зазначив :" Що метою поїздки було налагодження зв'язків з дійсно компетентними людьми ( Роман Назарук, наприклад блискучий спеціаліст з ісламістики)

Студенти-історики про релігієзнавчі зустрічі в м.Київ (15 лютого)

15 лютого за ініціативи студентів- істориків ( членів релігієзнавчого клубу «Діалоги») були організовані зустрічі з професійними знавцями прогресивного релігієзнавства в м.Київ. Завдяки Халікову Руслану Халіковичу (нашому викладачу та президенту молодіжної асоціації релігієзнавців) така поїздка стала можливою, тому не оминаємо можливості ще раз подякувати йому.

Отець Георгій Коваленко: “Церква не боїться віртуальної реальності”

Г. Коваленко26 вересня 2013 р., в рамках співпраці “Центру дослідження духовної культури Тернопільщини”, очолюваного доктором історичних наук, професором Бистрицькою Е.В. Та відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г.Скоровороди НАН УКраїни (керівник – доктор філософських наук, професор Колодний А.М.), була проведена зустріч студентів та науковців з головою синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП) о.

Релігія та національна ідентичність: пошуки українського виміру

«Хто знає одну релігію, той не знає жодної» – такою думкою окреслив свою діяльність відомий німецький філософ ХІХ ст. Макс Мюллер.

1025-ліття хрещення Київської Русі: соціокультурний вимір

Учасники конференції16 жовтня 2013 р. в рамках спільного наукового проекту Центру дослідження духовної культури, релігієзнавчого клубу молодих науковців «Діалоги» та кафедри соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету відбулася міжвузівська науково-практична конференція «1025-ліття хрещення Київської Русі: соціокультурний вимір».

Протестантизм в Україні: історія та сучасність (студентська науково-практична конференція)

КонференціяДуховне життя України невід’ємне від його релігійних традицій, що, як правило, асоціюються з православ’ям, католицизмом, греко-католицизмом. Однак, повне бачення самобутності нашого краю неможливо без знання минулого і сучасного протестантизму.

Доброта, ім’я тобі – Людина.

Ярмарка«Що є добро?» – питання, яке хвилює крізь гомін віків не одне покоління людей. І  ярмарка 2кожне століття привносило нові цінності та ідеали в розуміння добра.

Добро не є обов’язок,  високоморальна сутність його лежить в кожному із нас з перших днів нашого буття крізь буденність цього світу. Вивільнення добра  – є шляхом до істинного розуміння сенсу життя.

Роль релігії в консолідації нації

Релігія і нація – суспільні феномени, що перебувають у надто складному співвідношенні. Не відіграючи визначальної ролі у процесі розвитку етнічних спільнот, національної самосвідомості, не будучи їх детермінантою, неодмінною складовою, релігія, залежно від конкретно-історичних умов свого функціонування в суспільному організмі, може виступати в ролі важливого, а часом і вирішального модусу етноутворення, етноінтеграції, а то й етнодезінтеграції.

Концепція «Руський мір»: історичні витоки та сучасність

Світ ХХІ століття – період швидкого глобалізаційного розвитку,в умовах якого змінюються не тільки роль і функції окремих держав, а й доволі істотно збільшується значення наддержавних чи наднаціональних утворень, які існують над адміністративними чи державними кордонами. Особлива роль у цьому процесі належить соціокультурним наднаціональним утворенням. Одним із центрів об’єднання в єдине наднаціональне та наддержавне суспільство у Східній Європі на сучасному етапі активно починає виступати Російська Федерація.

Сторінки