Михаїл Сабрига та створення єпархії

М. СабригаСеред видатних жителів нашого краю згадати о. Михайла Сабригу. Він був одним із ініціаторів створення Тернопільської єпархії та всіма своїми добрими справами дбав про її діяьність.
Преосвященний владика Михаїл Сабрига народився 22 листопада 1940 р. у с. Бортків  Золочівського району Львівської області [1]. Батько Михайла, Йосиф Сабрига, був бухгалтером у крамниці, а мати працювала на фермі. Коли наблизилися воєнні роки, то батькові запропонували працювати секретарем у сільраді, але він відмовився. Йому поставили ультиматум: або буде працювати у сільраді, або його вивезуть до Німеччини. Він вибрав друге, бо не мав наміру співпрацювати з нацистами.
Стефанія Сабрига (мати)  пережила свого сина на півтора року, померла в грудні 2007 р. У владики було дві сестри. Марія закінчила десять класів і померла, а молодша Галина живе у Брюховичах, має сім'ю, працює бухгалтером.
Початкову освіту Михайло здобув у Бортківській семирічній школі. З раннього дитинства любив книги, особливо пригодницькі, часто ходив за ними у сусідні села.
Після закінчення школи у 1957 р. Михаїл Сабрига був мобілізований у радянську армію. Після служби у війську повернувся у село і вступив у художній інститут. Він потоваришував з кінорежисером Григорієм Кохом, який працював у Києві на кіностудії ім. Довженка та був вихідцем із рідного села М. Сабриги. Григорій радив вступати до художнього вузу, надсилав книжки з мистецтва. Для вступу необхідний був паспорт, тому  майбутній владика подався до Одеси на будівництво дороги Полтава-Кишинів. Там працював шість місяців. Потім переїхав до Львова і знову мріяв про мистецький навчальний заклад, але для цього потрібні були ще й відповідні кошти. Рік працював у будівельному тресті, згодом – на заводі мотопедів, опісля – на «Кінескопі». Звідти власне почався його духовний шлях.
У 1960 р. Михаїл  подружився з одним хлопцем, який запросив його  додому. Його мама давала читати духовні книги і познайомила з отцем редемптористом Смалем. У 1961 р. отець  познайомив його з владикою Василем Величковським. На думку М. Сабриги, владика В. Величковський був святим у повному розумінні цього слова. І саме В. Величковський сказав Михаїлу: «Ти будеш апостолом українського народу».
На той час у Михаїла не було не тільки богословських знань, а навіть загальних, які повинен мати справжній християнин. Саме після зустрічі з В. Величковським М. Сабрига наважився вступити у підпільний монастир на вулиці Лісній [2].
У 1963 р. вступив до новіціяту оо. Редемптористів у Львові і одночасно почав богословські студії у підпільній семінарії [1]. Отець Михаїл Шевчишин, який з владикою Михаїлом був поруч сорок років згадував, що після приходу Михася (саме так лагідно називали його) до монастиря владика В. Величковський призначив  його наставником Михаїла і сказав, що він, завдяки своїм природнім здібностям, доб’ється великого майбутнього [5]. Незважаючи на репресії та переслідування, у Львові, на вулиці Лісній у 1967 р. діяв підпільний монастир. Будинок новіціату був страшенно запущений й потребував капітального ремонту. Після приходу владики  до монастиря туди прибув отець Євген Пелех, який проводив навчання. Спершу  знайомилися з монашими правилами, вчили історію Церкви, догматику, моральне богослов’я, інші предмети, що вивчають священики. Особливість навчання полягала у тому, що вихованці майже не могли писати конспектів, тому що у той час відбувалися обшуки практично у всіх духовних оселях, які відслідковувалися КДБ. Спочатку кадебісти не знали про будинок, але невдовзі довідалися, зокрема про перебування у ньому  отця Євгена Пелеха [4]. Життя ченців постійно було сповнено небезпек, бо будь-якої миті кадебісти могли увірватися з обшуком, а знайшовши хоч найменше підтвердження діяльності, усіх чекав арешт.
Попри обережність, органи безпеки, знаходили найменший привід аби забрати до дільниці когось на допит, чи зробити в монастирі обшук. Однак, майбутній владика, за словами його співбрата, вирізнявся мужністю і правдомовністю. Одного разу у нього знайшли портрет митрополита Андрея Шептицького. Кадебіст з люттю говорив про митрополита Андрея різні нісенітниці, насміхався. Тоді владика без страху сказав: «Прийде час і Слугу Божого Андрея будуть шанувати у цілому світі, а вашого Сталіна викинуть на смітник історії» [5].
       8 листопада 1971 р. Михайло Сабрига прийняв монаший постриг. Рідна сестра отця  розповідала, що через тиск радянських спецслужб брат не міг влаштуватися на роботу, знайти житло. Іноді він тижнями жив на вокзалі, не мав що їсти. Та найсумнішими для неї з мамою були Святвечір та Великдень. Під час цих сімейних трапез, вони згадували про Михаїла, адже не знали де він і чи має зараз що їсти [3].
24 лютого 1974 р. архиєпископ Володимир Стернюк рукопоклав Михаїла Сабригу в сан священика. Він надавав підпільну душпастирську опіку віруючим у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. Його служіння проходило в умовах небезпеки та переслідувань [1].
Як згадував отець Михаїл Шевчишин, якось співбрат підійшов до нього і почав таку розмову: «Як би ви, брате, поступили, коли б постали перед вибором повторити подвиг Романа Шухевича чи Степана Бандери? О. Шевчишин відповів, що погодився б. Він пішов і більше не говорив на цю тему. Як згодом виявилося на той час  священик Михаїл Сабрига готувався до єпископського служіння. 11 жовтня 1986 р. відбулася таємна єпископська хіротонія, яку здійснив митрополит Володимир Стернюк [5].
Єпископське служіння відрізнялось від священичого тим, що на владику була покладена більша відповідальність, оскільки вже був обов’язок святити отців [4].
         Після виходу УГКЦ із підпілля владика Михаїл був єпископом-помічником Львівської архиєпархії.
З січня 1990 р. він здійснював пасторську діяльність у Тернополі. Перші роки єпископської праці, за словами співробітника Кафедрального собору о. Антона Мишка, котрий пройшов чималий шлях підпільного служіння з владикою Михаїлом, був сповнений щоденною працею. Через брак священиків владика виконував душпастирську працю [8].
У 1992 р. на Синоді Єпископів УГКЦ було ухвалено створення Тернопільської єпархії, а владику Михаїла призначили її екзархом. У день верховних апостолів Петра і Павла, Святіший Отець Іван-Павло ІІ затвердив рішення Синоду [6]. У цей час владика продовжував свою невтомну діяльність, адже потрібно було створити нові парафії, деканати, налагодити систему душпастирської опіки, тощо. Відродження церкви відбувалося у непростих умовах міжконфесійних суперечок. Віряни зверталися до єпископа з надією вирішити низку тих проблем, які постали перед ними, він з великою сердечністю усіх вислуховував, радив, допомагав, підтримував духовно [4].
Синод єпископів УГКЦ, що відбувся у травні 1992 р., ухвалив створити чотири нові єпархії: Тернопільську , Зборівську, Коломийсько-Чернівецьку та Самбірсько-Дрогобицьку. Згідно з поданням Верховного архиєпископа УГКЦ Мирослава-Івана Любачівського у липні 1993 р. Апостольський Престол затвердив очільників на ці єпархії. Тернопільську єпархію  очолив Михаїл Сабрига , а Зборівську – Михаїл Колтун.
Тернопільська єпархія УГКЦ була заснована 20 квітня 1993 р. на територіях, що належали до Львівської та Івано-Франківської єпархій, включає райони: Тернопільський, Бучацький, Борщівський, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Монастириський, Підволочиський, Теребовлянський, Чортківський. Загалом єпархія має 16 деканатів —Тернопільський, м. Тернополя, Бучацький, Борщівський, Гусятинський, Заліщицький, Товстенський, Збаразький, Монастириський, Коропецький, Підволочиський, Теребовлянський, Чортківський, Великобірківський, Гримайлівський, Мельнице-Подільський.
17 жовтня 1993 р.  у перший день 16-річчя понтифікату Святішого Отця Івана Павла II, відбулася інтронізація  єпископа-ординарія Тернопільської єпархії УГКЦ Михаїла Сабриги. Парафіяни з усієї області зібралися у Тернополі, щоб взяти участь в урочистій Архиєрейській Літургії та стати свідками історичної події – введення на владичий престіл єпископа Михаїла Сабриги. На літургії був присутній папський нунцій Антоніо Франко та інші єпископи УГКЦ.
Очоливши Тернопільську єпархію, владика Михаїл освятив новозбудовані і відновлені храми та богослужбові споруди на Тернопільщині, зокрема Монастир Святого Теодора Студита в с. Колодіївка Підволочиського району. Він був співзасновник благодійного міжнародного фонду «Карітас» (1994 р.), засновником і видавцем  газети «Божий сіяч» (1995р.). Єпископ Михаїл благословив відбудову Марійського духовного центру у Зарваниці (Теребовлянський р-н). Був нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (1999 р.) [8].
Найвідомішою збіркою проповідей М. Сабриги  є «Зерна віри», що вийшла у світ з нагоди 20-ї  річниці створення Тернопільської єпархії та інтронізації владики Михаїла Сабриги. Видання презентували 22 грудня на храмовий празник Архикатедрального собору після Святої Літургії. Книга містить вісім тематичних розділів проповідей, розділ статей та послань з нагоди вагомих духовно-суспільних подій у житті Церкви та народу, а також життєпис першого єпарха Тернопільщини та фотовкладку про життя і діяльність світлої пам’яті владики Михаїла Сабриги [7].
29 червня 2006 р. на 66 році свого життя владика Михаїл Сабрига помер. Похований у селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області [8].
М. Сабрига був людиною інтелігентною, ерудованою. Це підтверджують рукописи, що рясніють цитатами Святого Письма, висловами філософів, богословів, поетів і письменників. Усі ті, хто мали можливість поспілкуватися із цією надзвичайно світлою людиною, зберігають пам’ять про ці зустрічі.
Список використаних джерел
1.Мученики та ісповідники Української церкви ХХ століття [Текст ]: Нариси . Статті . Дослідження / Б. Головин – Тернопіль : Просвіта , 2000. – 245 с.
2.Тернопільсько – Зборівська архієпархія . Парафії . Монастирі. Храми .       Шематизм [Текст ]: присвяч. 25-річчю виходу УГКЦ з підпілля / Українська Греко- Католицька Церква , Тернопільсько – Зборівська митрополія 2014, с . 10.
3.http://www.tze.org.ua/44-jeparhija/preosvjashchenny-vladyka-msabryga/304...
4.http://www.tze.org.ua/44-jeparhija/preosvjashchenny-vladyka-msabryga/306...
5.http://www.tze.org.ua/44-jeparhija/preosvjashchenny-vladyka-msabryga/305...
6.http://www.tze.org.ua/propovidi-ta-poslannja/41-svjatyni/katedralny-sobo...
7.http://www.tze.org.ua/ostanni-novyny/1165-до-ювілею-єпархії-вийшла-збірка-проповідей-
8.https://wikivisually.com/lang-uk/wiki/Михаїл_(Сабрига)


Cтудентка ІІІ курсу,
Мицько Оксана

Регіон: 

Додати новий коментар